Незважаючи на винайдення писемності, знаками та символами не перестали користуватися для передачі інформації. Таким є висновок дослідження давньоєгипетських символів, проведеного К. Ван дер Мозель.

Ван дер Мозель вивчала особливі знаки у поселенні Дейр-ель-Медіна на західному березі Нілу. Колись, у період 1550-1070 рр. до н.е. тут мешкали від 40 до 120 робітників зі своїми сім’ями. Вони будували та прикрашали царські гробниці в Долині царів, де похований легендарний Тутанхамон разом з іншими фараонами  та представниками еліти.

Через три тисячі років Дейр-ель-Медіна відкриває для археологів свої таємниці. Тут виявили велику кількість письмових джерел зі сфер торгівлі, права, релігії та літератури. Дослідники також знайшли велику кількість особливих знаків, часто —зображених на глиняних уламках або в якості графіті на кам’яних стінах некрополя. Протягом довгого часу вчені навіть не знали, як інтерпретувати всі ці символи.

«Сьогодні під керівництвом професора Бена Харінга ми змогли пояснити більшість із цих символів, — стверджує Ван дер Мозель. — Ви можете порівняти їх із сучасними зображеннями в аеропортах або логотипами. Всі вони щось означають, але не обмежені жодними лінгвістичними правилами».

Деякі знаки належать до геометричної групи і складаються з квадратів, трикутників чи кіл, а інші запозичені з писемності. Зрештою, дослідники Лейденського університету також знайшли зображення істот та предметів, котрі, з точки зору їх функцій, співставні із сучасними стікерами та смайликами, які ми використовуємо в чатах. 

«Ці піктограми зображують тварин, предмети або професії» — говорить Ван дер Мозель. — Вони використовувалися двома різними способами. Перш за все, метонімічним — такий символ позначає те, що людина, яка його зобразила, хотіла донести який-небудь прихований сенс. Також єгиптяни використовували піктограми метафорично. Відома єгипетська метафора «швидко, як шакал», за допомогою якої можна пояснити, чому робітник представлений в образі шакала».

Як не дивно, знаки продовжували існувати навіть після того, як робітники почали ширше використовувати писемність: «Люди вважають, що символи значно примітивніші, аніж писемність. Однак ми бачимо, що письмо та символи продовжують існувати поруч. Є певний взаємообмін між ними, символи нізащо не витіснити як засіб спілкування. Такі знаки продовжують бути корисними, оскільки за допомого одного символа ми можемо сказати значно більше, ніж літерою чи словом» (К. Ван дер Мозель).