Ассирійська імперія відома як грізна, мілітаристська держава, що наводила жах на своїх сусідів протягом кількох століть. Донині історія Ассирія багато у чому лишається загадкою для дослідників. Ось 10 основних фактів, які потрібно знати про Ассирію:

1. Відкриття Ассирії належить Генрі Остен Лейарду. 1846 року британський археолог розпочав розкопки у районі Німруда, де його увагу привернула алебастрова плита з клинописом. У результаті Лейард знайшов руїни двох палаців і святилища.

2. У Давньому світі Ассирія була відома під назвою Alum Assur — «Земля Ашшура». Офіційно богом-покровителем був саме Ашшур.

3. Ассирія мала чотири офіційні столиці: Ашшур, Арбели, Німруд і Ніневія. Великі міста обносилися стінами 14-16 метрів заввишки та близько 6 м завтовшки.

4. Ассирійський цар водночас був верховним жерцем бога Ашшура. Офіційно цей бог вважався покровителем держави. Найчастіше бог зображувався як чоловік-воїн з луком та стрілами в руках.

5. Ассирія відома своєю активною воєнною експансією, проте знаменита ассирійська армія як постійно діюча одиниця з’явилася лише в середині VIII ст. до н.е. Тоді військо з народного ополчення перетворилося на регулярну армію, що одержала єдине екіпірування та систему знань. Військо було розподілене на підрозділи, серед яких варто відзначити кавалерію, інженерні війська та розвідку, яка перебувала під керівництвом спадкоємця престолу.

6. Легенда про Семіраміду, за якої було створене одне із чудес світу — Висячі сади — і зведено Вавилон, відома з грецьких джерел, однак це лише легенда. Семіраміда, яка, певно, було царицею Шамураммат, правила наприкінці IX ст. до н.е., коли її чоловік (цар Шамши-Адад V) загинув, а син Адад-нірарі ІІІ був замалий. Проте Вавилон вона не засновувала. Місто, звісно ж, виникло значно раніше, а реальне існування садів донині залишається загадкою. Існують версію про те, що сади розташовувалися у Вавилоні та були сворені царем Навуходоносором ІІ для своєї дружини-мідійки Амітіс, за іншими даними, сади знаходилися в Ніневії та існували ще за ассирійських царів.

7. Деякі відомі імена ассирійських царів насправді звучали інакше. Так, неадаптований варіант імені царя Салманасара — Шульману – ашареду, Асархаддона — Ашшур-аха-іддін, Тіглатпаласара — Тукульті-апал-Ешарра.

8. Катування в Ассирії дійсно були практично частиною повсякденності. Цар Ашшурназірпал у своїх анналах писав: «Багатьох полонених спалив я на вогні і багатьох повів я живими до себе. Деяким відрізав я носи, вуха і пальці, багатьом виколов очі…Двадцять осіб я живцем замурував у стіні місцевого палацу…». Саджання на дибу, відрізання голови та кастрація також входили до постійної практики, підтвердженням чого є ассирійські рельєфи.

9. У Вавилонії й Ассирії застосовувалися дві системи ліку: десяткова та шістдесяткова. Остання лягла в основу сучасного обліку часу.

10. Важливу роль в ассирійській культурі відігравали астрологічні знамення; звідси і бере початок потяг ассирійців до вивчення зіркового неба. Збереглися тексти «Амул апін», датовані кінцем VIII ст.: це перший в історії каталог зірок та групування сузір’їв. У ньому зірки класифікуються як три «шляхи», викладені основні концепції астрономії (до того ж, окремо від міфології, що було вкрай нетиповим для східних культур).

Джерела та література

  1. Саггс Г. Величие Вавилона
  2. The Cambridge Ancient History Volume 2, Part 2: The Middle East and the Aegean Region, c.1380–1000 BC, Third edition.
  3. The Cambridge Ancient History Volume 3, Part 2: The Assyrian and Babylonian Empires and other states of the Near East, from the eighth to the sixth centuries BC, Second edition.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисність Ctrl + Enter.